Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації

Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації

46

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ»

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ

№________ Допустити до

захисту_______________________

Завідувач кафедри к.філол.н.,доц.

Олійникова К.Г.

«___»____________2006р.

Дипломна робота бакалавра

Тема роботи:

«Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації»

Студентка 4 курсу

Очно-заочної форми навчання

За спеціальністю 7.030201 «Журналістика»

Аніщенко Ю.В.

Науковий керівник Доцент к.журналістики

Дяговець І.І.

Оцінка:____________

Донецьк-2006

Зміст

1. Вступ……………………………………………………………………………… 3

Розділ I

1.1. Визначення поняття «інформація»………………………………………… 6

1.1.2. Якою повинна бути інформація………………………………………….. 6

1.1.3. Подача інформації в пресі, на телебаченні, на радіо…………………… 7

1.2. Закон України «Про інформацію»…………………………………………. 8

1.3. Журналістика, як інформаційний простір…………………………………. 10

1.4. Інформаційні агентства……………………………………………………... 11

1.5. Український та світовий інформаційний простір…………………………. 14

1.5.1. Журналістика і Інтернет…………………………………………………... 17

1.5.2. Завдання прес-центрів……………………………………………………... 21

1.6. Робота з джерелами інформації……………………………………………... 21

1.7. Способи отримання інформації……………………………………………… 22

1.7.1. Соціологічні способи отримання інформації……………………………... 22

1.8. Кому належить інформаційний простір в Україні?........................................ 23

1.9. Інформаційний потік………………………………………………………….. 24

1.10. Система ЗМІ………………………………………………………………….. 24

1.11. Структура та особливості видів ЗМІ………………………………………... 25

1.12. Тенденції розвитку ЗМІ……………………………………………………… 26

II Сучасна система ЗМІ в Українському та світовому просторі…………… 33

1.1. Основні ознаки газетних новин……………………………………………… 35

1.2. Проблеми системи ЗМІ……………………………………………………….. 36

2.2.1.Зростаючий розрив між невеликою кількістю журналістів агентств і

загальною чисельністю журналістів………………………………………..... 36

2.2.2.Модель журналіста преси і домінанта аудіовізуальних засобів…………... 36

2.2.3.Рекламний репортаж і похідні від нього форма журналістики…………… 36

2.2.4.Спротив центрам економічної влади………………………………………... 37

2.2.5.Ідеологія комунікації…………………………………………………………. 37

2.2.6.Політична влада і журналістика……………………………………………... 37

2.2.7.Комунікація у межах системи ЗМІ…………………………………………... 37

III Система роботи міжнародних каналів в інформаційному проторі……… 38

3.1. Концепція подачі інформації на CNN………………………………………… 38

3.2. Інформаційна політика ВВС…………………………………………………... 39

IV Інформація та дезінформація………………………………………………… 39

4.1. Визначення поняття «дезінформація»………………………………………... 39

4.2. Інформаційні та дезінформацій ні комунікативні ланцюги………………… 40

4.3. Варіанти скривлення інформаційного простору…………………………….. 41

4.4. «Черный пиар»…………………………………………………………………. 42

4.5. Висновки по першому Розділу………………………………………………… 43

3. Розділ II Практичне завдання. Приклади дезінформації в ЗМІ їх та аналіз.. 46

5.1. Огляд подачі інформації про зниклих альпіністів на Ельбрусі

(ТРК «Україна», РИА «Новости», ТК «Інтер», газета «Жизнь»)………………… 46

5.1.1. ТРК «Україна»…………………………………………………………………. 46

5.1.2. РИА «Новости»………………………………………………………………… 46

5.1.3. ТК «Інтер»……………………………………………………………………… 46

5.1.4. Газета «Жизнь»………………………………………………………………… 46

5.2. Дезінформація, що пройшла по ЗМІ стосовно смерті зірки шоу-бізнесу……. 47

5.3. «От дохни» публікує дезінформацію стосовно зірки шоу-бізнесу…………… 47

5.4. «Петровские новости» та «От дохни» публікують інформацію з різною

подачею матеріалу……………….......................................................................... 47

5.5. Дезінформація, що пройшла на каналі «1+1»………………………………….. 48

5.6. Прогнози погоди на радіо. Достовірні?................................................................. 48

5.7. Висновки по другому Розділу…………………………………………………… 48

4. Висновки……………………………………………………………………………….. 50

5. Додатки…………………………………………………………………………………. 52

6. Список використаної літератури……………………………………………………… 58

```````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````Вступ

Журналістика -- це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних по-треб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними повідомленнями. За чотириста років існування про-фесійної журналістики в ній відбулося багато змін. Особливої інтенсив-ності вони набули в ХІХ-ХХ століттях. Спочатку журналістика призве-ла до виникнення усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало співвідносилися між собою.

Варто зазначити, що зміст комунікації дуже впливає на всі інші її складові елементи. Наприклад, на ефективність сприйняття інформації. Якщо спочатку ефективність розвивалася здебільшого екстенсивним шляхом: зростала кількість засобів масової комунікації, ареал їх розповсюдження, виникали новітні засоби комунікації, то зараз вже йде розвиток інтенсивний. Людина не може сприймати мову швидше ніж 180 слів на хвилину, а для телебачення -- 103 слова на хвилину, так що простим збільшенням потоку та інтенсивності інформації бажаного ефекту навряд чи можна досягти. І тут треба переходити від кількісного до якісного підходу до інформації. Тут велику роль відіграє взаємозв'язок комунікатора й аудиторії, форми такого взаємозв'язку. Як зауважував А. У. Хараш, "повідомлення -- це не просто імпульс, який впливає на свідомість реципієнта: це ... ще канал, через який свідомість реципієнта здійснює зворотний рух, проникаючи у світ комунікатора, у сферу справжніх мотивів його діяльності..." Усі тексти (звичайно, маються на увазі тексти, які проходять через засоби масової комунікації) можна об'єднати за метою. Ця мета -- передача інформації. Причому треба зняти обмеження на усне мовлення. Воно також є текстом (на телебаченні, радіомовленні) і його треба вивчати разом з газетно-журнальними текстами. Оскільки мета створення тексту досягається мовними засобами, то при його вивченні не обійтись без лінгвістики. Одне з лінгвістичних визначень тексту дав Б. А. Зільберт: "Текст -- це цілісна одиниця мовної комунікації, яка складається з комунікативних елементів (висловлювань), функціонально і тематично об'єднаних у завершену смислову ієрархічну структуру і організованих загальним задумом (комунікативною інтенцією)". При аналізі текстів не можна також забувати про психологічний момент, адже автор тексту завжди людина зі своїми звичками та настановами. Важливим є також історичний аспект, бо, як зазначав Карлейль, ми зараз жодного слова Гомера не розуміємо так, як його розумів сам автор. При аналізі журналістського тексту важливим є елемент теми, тобто той аспект соціальної дійсності, який знайшов відбиття у конкретному тексті. Крім того, безумовно важливим є те, якими каналами масової комунікації передаються конкретні тексти. Специфіка каналу безпосередньо відбивається на специфіці тексту. Різними також є тексти і в жанровому плані, не кажучи вже про такі моменти, як індивідуальний авторський стиль. Багато в чому ефективність сприймання текстів залежить від особливостей аудиторії: соціального досвіду, рівня освіти, історичних традицій тощо. Для того, щоб актуалізувати увагу читача, у повідомлення включають: "реалії дійсності (факт); постулати ідеології чи норм моралі (постулат); образи культури чи прецеденти історії (прецедент)" Тексти масової комунікації докорінно відрізняються від усіх інших різновидів текстів. Ця різниця полягає насамперед у тому, що для їх передачі необхідний спеціальний канал комунікації, а аудиторія являє собою велику і розташовану у різних місцях групу людей. А. У. Хараш виділяє шість рівнів аналізу тексту реципієнтом. На нульовому рівні прийом повідомлення зовсім не відбувається. Реципієнт через якісь перешкоди не зміг з ним ознайомитися. На першому рівні реципієнт ознайомився з текстом, але не сприйняв його як інформацію. Наприклад, коли авангардистський ноктюрн сприймається як настройка рояля. На наступному рівні повідомлення вже сприймається як таке, але його зміст все одно залишається темним (тобто реципієнт вже знає, що це ноктюрн, але все рівно як музику його сприйняти не може). На третьому рівні сприймаються тільки емоції (наприклад, коли передача йде на незнайомій мові). На четвертому сприймається вся інформація, яка була закладена комунікатором. А на останньому реципієнт, проаналізувавши зміст повідомлення, може робити висновки щодо мотивів, якими керувався комунікатор при написанні тексту повідомлення. Засоби масової інформації (ЗМІ) -- це своєрідна система, що охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео-програми, кінохронікальні програми, інші форми періодичного поши-рення масової інформації.Згідно із законодавством України, друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) -- газети, журна-ли, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем; аудіо-візуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телеба-чення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.В епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, реклам-ні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні жур-налістські клуби і асоціації).

Останнім часом до системи ЗМІ входять соціальні інститути і особи, як засновники видань і програм, органи управління системою журналістики, а також організації, що займаються підготовкою і перепідготовкою кадрів. У системі все більше змінюються інститут видання, служби зв'язку (у тому числі космічного) і доставки інформаційної продукції, виробників засобів, що використовуються у журналістиці тощо.Таким чином, система ЗМІ у структурному плані представлена кількома групами засобів інформації: преса, аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні служби, різного роду «периферичні утворення» журна-лістики.У зв'язку з інформаційними потребами суспільства стрімко роз-ширюється мережа рекламних компаній, прес-служб при державних, комерційних, громадських, конфесійних організаціях. Все більше ут-верджується нова галузь інформаційної діяльності -- паблік рі-лейшнз (зв'язок з громадськістю).В Україні набули поширення клуби й асоціації журналістів, які сприяють обміну і поширенню важливих повідомлень, соціально значущої інформації. За приклад може правити діяльність клубу ринкових реформ при Київській журналістській організації. На думку ряду вчених, в останні роки технічні засоби соціальної комунікації окреслюють три великі групи: засоби масової інфор-мації, телекомунікація, інформатика. Об'єднання цих галузей під за-гальним терміном «масова комунікація» не нівелює їх принципові відмінності як у концептуальному, так і у антропологічному планах.

Предметом дослідження є: подача інформації (якою повинна бути достовірна інформація, як робити інформацію) та скривлення інформаційного простору, в результаті чого відбувається дезінформація.

Об'єктом дослідження є: телебачення, преса, радіо та Інтернет.

Метою цієї роботи є:

- визначити що є інформація, що є дезінформація;

- визначити, чому скривлюється інформаційний простір;

- визначити сутність інформаційного простору українського та світового масштабу;

- визначити структуру та особливості видів ЗМІ;

- розібрати сучасну систему ЗМІ в Україні;

- навести приклади і порівняти роботу Українських ЗМІ та роботу каналів світового рівня такі, як CNN та ВВС;

- виконати практичне завдання, зробити аналіз дезінформації в ЗМІ, навести приклади;

- зробити висновки.

Завданням дипломної роботи є дати визначення понять «інформація» та «дезінформація», розібрати журналістику, як інформаційний простір та скривлення цього простору, порівняти подачу інформації в друкованих джерелах, на радіо та телебаченні (в практичній частині навести приклади та зробити аналіз), визначити чому скривлюється інформаційний простір, порівняти роботу українського інформаційного простору та роботу каналів світового рівня таких, як CNN та BBC.

Дипломна робота складається з двох розділів: теоретична та практична частини, вступ, висновки, список використаної літератури, примітки.

Отже, в ході роботи спробуємо визначити та досягнути мету та завдання роботи.

РОЗДІЛ I

1.1. Визначення поняття «інформація»

В першу чергу я повинна дати визначення поняттю «інформація». Я наводжу декілька понять, так як автори різних підручників дають різні поняття інформації, а також я спробую дати своє визначення інформації, так як я повинна розуміти і вміти висловити своє визначення поняттю.

Інформація - (лат. Informatio - роз'яснення, виклад, тлумачення). Відомості про щось, чиюсь діяльність. Це система повідомлень про актуальні новини внутрішнього і міжнародного життя, які орієнтують аудиторію в фактах, явищах і процесах політики, економіки, науки і культури. Д.С. Григораш «Журналістика у термінах і виразах». Л.,1974, с.98

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы