Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Аналітика на сторінках газети

Аналітика на сторінках газети

28

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний технічний університет”

Факультет гуманітарно-правовий

Кафедра журналістики

КУРСОВА РОБОТА

АНАЛІТИКА НА СТОРНІКАХ ГАЗЕТИ «Суббота плюс»

Студенка групи (ГПз-416)

(Загорська О. В.)

Запоріжжя 2008

Зміст

Вступ

1. Особливості аналітики в газеті: поняття, принципи створення, структура

1.1 Поняття аналiтики

1.2 Принципи створення аналiтичних жанрiв та роль журналiста

1.3 Особливостi подання аналiтичних матерiалiв

2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi «Суббота плюс»

2.1 Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi «Суббота плюс»

2.2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс»

Висновки

Список використаних джерел та лiтератури

Вступ

Мас-медіа будь-якої країни, яка вважається цивілізованою, тримається на трьох китах. Перший із них - економіка, матеріальні підвалини існування системи засобів масової інформації (ЗМІ); другий - закон, законодавчі основи функціонування газет, журналів, інформаційних агентств, книговидавництв, телебачення, радіомовлення, реклами, їхніх відносин із владою, суспільством, бізнесом; третій - професіоналізм журналістів, тобто рівень їхньої кваліфікації, загальна, політична, фахова культура [1.54].

Кожного дня у світі відбувається маса подій, про які ми дізнаємося через телебачення, радіо та газети. Усі ці напрямки мають свою структуру висвітлення подій. Телебачення та радіо мають змогу інформувати читача чи слухача одразу після події яка відбулася, а газети у свою чергу дають більш ширшу інформацію, аналізують її, розкривають сутність події, чому це відбулося, за яких причин і якщо треба інформують, що зробити, щоб подія більше не повторювалась. Головною складовою цього є аналіз який призначений для більш глибшого та ширшого опису події.

Журналістика як цілісність і особливо її аналітичне крило вимагає від її працівників певних навичок аналітичного мислення [5.58].

Метою роботи є аналіз висвітлення аналітики на шпальтах газети «Суббота плюс».

Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. визначити поняття «аналітичного жанру»;

2. розглянути принципи подання аналітичного матеріалу;

3. проаналізувати особливості висвітлення аналітичного матеріалу;

4. дослідити жанрову своєрідність написання аналітичних жанрів;

Об'єктом дослідження є висвітлення проблем аналітики в газеті «Суббота плюс».

Предметом дослідження є аналітичні статті на шпальтах газети «Суббота плюс».

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, порівняльно-історичний, структурно-типологічний.

Методологічна й теоретична основа дослідження. До розгляду проблем висвітлення аналітичних жанрів зверталися такі вчені, як А. Грабельников, В. Моісеєв, А. Москаленко, - вони дослідили історичні, теоретичні та практичні аспекти аналітичної журналістики, де невід'ємною частиною є аналітика в газеті. Детальне вивчення отримали аналітичні жанри в таких науковців, як В. Здоровега, Г. Мельник, М. Кім, А. Тертичний, З. Смелкова та інші.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше було здійснено аналіз аналітичних жанрів «Суббота плюс».

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали курсової роботи можуть бути використані під час подальших наукових розробок, а також при підготовці лекційних та практичних занять із курсу «Аналітичні жанри».

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи - 27 сторінок. Список використаної літератури включає 25 найменувань (викладених на 2 сторінках).

1. Особливостi аналiтики в газетi: поняття, принципи створення, структура

1.1 Поняття аналітики

Журналістська аналітика - широке, складне й суперечливе явище. Будь-яке відображення не може обійтись без вичленування, виділення, відбору певних явищ, а це вже початок аналізу. Він передбачає будь-якому мислительному процесу. Мислення фактами, яке домінує у новинній журналістиці, не означає відсутності аналітичного начала. І навпаки, понятійне мислення у журналістиці, на відміну від понятійно-теоретичного, суто наукового, як правило, предметне, фактологічне [1.184].

Поняття «аналіз» - метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь - не тільки лягло в основу назви групи жанрів (аналітичні), але й обумовило їх особливості [2.190.].

Якщо ціль інформаційних жанрів - оперативно повідомити про той чи інший факт, подію, явище, то ціль аналітичних жанрів - не тільки повідомити читача, глядача або слухача про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й розкрити «корінь», показати крім явища і його сутність. У цих жанрах основу становить осмислення проблеми (аналіз, міркування, ланцюг аргументів), причому автор залучає читача в однодумці, тобто в активні соратники самого процесу мислення.

Таким чином, в аналітичних жанрах на перший план висуваються функції впливу на читача, переконання в правильності авторської позиції.

Слово «аналіз» грецького походження і у буквальному перекладі означає розкладання, розчленування. Аналізом називають процес мисленнєвого, а також часткового реального розчленування предмета, явища на частини, з метою ліпшого, детальнішого їх розгляду.

Будь-яка людина користується міркуванням, тобто вдається до такого розумового процесу, у процесі якого на підставі вже наявних знань здобувають нові знання. Сам процес мислення охоплює аналіз даних в уявленні предметів - розкладання їх на окремі ознаки, виявлення їх зв'язку з іншими предметами.

Аналіз як спосіб пізнання дійсності відіграє у журналістській практиці головну роль. Якщо в інформаційному відтворенні аналіз супроводить попередню роботу автора щодо відбору, систематизації подій і фактів, то в їх осмисленні й узагальненні вони домінують. Аналітичні методи дають змогу проникнути у внутрішню суть явищ, яке може сприяти відшукуванню об'єктивної істини, а може слугувати її спотворенню. Тому в очах реципієнтів журналістська аналітика є більш тенденційною, ніж подієва інформація. Щоб заслужити довіру аудиторії, журналіст-аналітик повинен ґрунтувати свої висновки на якомога більшій кількості достовірних фактів, бути максимально об'єктивним і неупереджено викладати різні погляди, не нав'язуючи, а підводячи свого колективного співрозмовника до відповідних висновків. Об'єктивний аналіз не може не супроводжуватись критичним підходом до явищ життя. Специфічним різновидом аналітичного підходу до явищ дійсності є актуальне в умовах демократичного суспільства журналістське прогнозування подій і явищ, їх можливих наслідків.

Таким чином аналітика у деяких випадках є невід'ємною частиною журналістських творів. Аналітична журналістика пропонує аудиторії розгляд подій, пропущених через відношення до них журналіста. Вона може впливати на суспільну думку. Ядро АНАЛІТИКИ становить аргументація, система доказів, спрямованих на підтвердження певної крапки зору. Аналіз припускає наявність власної крапки зору на предмет дослідження, заснованого на вивченні всіх можливих обставин події.

Аргументація в публіцистиці вимагає логіки фактів. Але ще й внутрішньої логіки - зв'язку між ними й логіки побудови всього добутку: послідовного розвитку сюжету, переходів між його частинами, контрапункту й підсумку.

У цілому, сучасна аналітична журналістика стає ареною думок, сприяє розвитку демократичних форм спілкування, допомагаючи становленню цивільної самосвідомості людей.

1.2 Принципи створення аналітичних жанрів та роль журналіста

Аналітичні жанри відрізняються глибоким, детальним проробленням причинно-наслідкових зв'язків, оцінних відносин предмета, ґрунтовністю аргументацій і т.д. Предметною підставою таких жанрів виступають соціальні ситуації, проблеми, конфлікти. У сферу дослідження дійсності залучені методи узагальнення, аналізу, синтезу. Основна вимога до аналітичних жанрів - виваженність фактів, доказовість і чітка авторська позиція [7.130]

Складність структурної організації аналітичних жанрів полягає в тому, що журналіст має справу, як правило, з великою групою фактів, які вже у початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угруповання та класифікації на різних підставах, знаходження причинно-наслідкових зв'язків між ними і т.д. Саме на цьому етапі творчого процесу вирішуються основні питання, пов'язані з єдиною організацією фактів у структурну тканину добутку. Цілісність може бути досягнута при наявності певної концепції, ідеї або думки. Журналістові необхідно насамперед виявити найбільш істотні факти для аналізу, визначити вузлові моменти основної проблеми і виявити метод пред'явлення фактологічних даних. Після цього стає можливим визначення доцільних пропорцій між різними частинами тексту.

Важливо не просто пред'явити читачеві факти, а проілюструвати їх у контексті тієї проблеми, що журналіст намагається розглянути. Тому при структурній організації статті головна роль приділяється наступним моментам:

– висуванню основної тези для доказу;

– побудові системи аргументації, що розкриває суть висунутої тези;

– висновкам із системи доказу [3.302]

Дослідник А.Тертичний [5] до аналітичних жанрів відносить:

– аналітичний звіт;

– аналітична кореспонденція;

– аналітичне інтерв'ю;

– аналітичне опитування;

– бесіда;

– коментар;

– лист;

– соціологічне резюме;

– анкета;

– моніторинг;

– рейтинг;

– стовпчик.

«Однією з найбільших примітних рис засобів масової інформації традиційної є націленість їх не стільки на повідомлення новин, скільки на аналіз, дослідження, тлумачення подій, процесів, ситуацій, що відбуваються. У силу цього засоби масової інформації виробили досить ефективну систему аналітичних жанрів. Система ця не є чимось раз і назавжди даним - вона постійно розвивається, адаптуючись до тих завдань, які встають перед аналітичною журналістикою. Особливо помітні зміни відбулися в ній в останні роки: деякі відомі жанри «модифікувалися», а крім того, з'явилися нові стійкі типи аналітичних публікацій», - зазначає вчений А.Тертичний [5].

Літературний критик, публіцист В.Здоровега [1], до аналітичних жанрів журналістики відносить:

– коментар;

– кореспонденцію;

– статтю;

– огляд;

– рецензію.

Також він зазначає: «Навіть дуже стислий розгляд жанрової модифікації журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Величезний досвід масової інформації переконливо доводить, що вирішальним у творчому процесі є об'єктивність, глибина думки, однак немаловажне значення у сфері масового публічного спілкування має різноманітність і адекватність форм вислову, їхня досконалість».

Такі вчені як С. Гуревич [6], С. Корконосенко [14], В. Аграновський [9], С. Михайлин [11], солідарні з думкою Здоровеги, щодо аналітичних жанрів.

Найважливішим виразним засобом, яким користуються журналісти, що звертаються до цих жанрів, є поняття осмислення фактів, що лежать в основі виникнення певної ситуації пов'язаною з нею проблемою.

Таким чином журналіст при створенні аналітичної інформації повинен не тільки проінформувати читача про подію, а і проаналізувати її виникнення і проблему, з'ясувати, що треба зробити для того, щоб ця проблема більше не відбувалась, або навпаки. Читач повинен повністю зрозуміти суть події і не тільки її загальні риси, а внутрішню проблему події.

1.3 Особливості подання аналітичних жанрів

Ціль аналітичних жанрів - не тільки повідомити читача, про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й розкрити «корінь», показати крім явища і його сутність.

Елементарним, найлаконічнішим аналітичним жанром, прийнято вважати коментар. Коментар найближчий до подієвої інформації. Він супроводжує новини й часто подається з ним в одній зв'язці. Коментарі в газетах теж супроводжуються з новинами. Дехто схильний відносити коментар до інформаційного крила журналістики. Коментар не просто розширює повідомлення, а все-таки тлумачить подію.

У коментарі журналіст може органічно вводити думки компетентних людей. Нерідко журналіст просить прокоментувати подію чи явище фахівців, політиків, учених. Коментар, звичайно, невеликий по обсягу, діловитий по стилю [1.195].

Кореспонденція - жанр, предметом якого виступає окремо взяте соціально значиме явище, виклад якого дається журналістам деталізовано. Журналіст не обов'язково повинен бути безпосереднім свідком того, що відбулося, він може відтворювати картину по розповідях очевидців або документам.

Дослідник А.Тертичний [5.76] виділяє дві групи кореспонденції - інформаційні й аналітичні. Однак навіть в інформаційній допускають присутність «елементів оцінки, приписання, прогнозу» , тобто операцій, властивій аналітиці.

Таким чином, на наш погляд, коректніше відносити кореспонденцію до аналітичних жанрів. В якості жанрообразуючих назвемо наступні:

« - окрема ситуація в її проблемному цілому як предмет дослідження;

– виявлення закономірностей розвитку поточної дійсності на основі аналізу конкретної ситуації;

– факт як основа тексту, як привід для його інтерпретації;

– з'єднання особисто спостережуваних журналістом фактів із фактами «вторинного» використання;

– авторське міркування, що випливає з узагальнення описуваних фактів;

– явно або неявно демонструюча ланцюжок: теза - аргументація - демонстрація - висновок»[14].

Стовпчик - жанр, що одержав широке поширення тільки в пострадянський період російської журналістики. У газетно-журнальну практику вона прийшла разом із модою на західні форми подачі аналітики. На смузі колонкові легко розпізнати формально.

У жанровому плані колонка може включати елементи есе (головна жанрова вимога до стовпчика - «містити лише одну точку зору, характеризуватися своїм «голосом» і стилем» [11]; фейлетону (критичний, іронічний тон стовпчика).

Часом стовпчик може виявляти собою добуток , повністю написане в якому-небудь аналітичному (рецензія, огляд, коментар) або художньо-публіцистичному (есе, фейлетон) жанрах, що затруднює жанровий аналіз стовпчика.

Образ автора в колонку може бути цікавий публіці завдяки авторитету колумниста (так на західний манер називають авторів стовпчиків) або завдяки обраній їм «масці», типової або парадоксальної.

Слово «рецензія» латинського походження. У перекладі означає «повідомлення», «перегляд», «оцінка», «відкликання». Рецензія як жанр виділяється по наступних змістовних ознаках: вона має строго заданий предмет дослідження (твір мистецтва, публіцистики, науки) і напрямок його аналізу (ідея добутку, її актуальність і способи вираження)[3.153].

Як буде втілений зміст рецензії, цілком залежить від автора. Звідси й розмаїтість жанрових форм. Виділяють такі види рецензій:

– рецензія-стаття (традиційна форма);

Страницы: 1, 2, 3


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы