Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту

Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Звіт

з технологічної практики






Хмельницький 2010


Зміст звіту з технологічної практики


Вступ

1. Структура та характеристика АТП

1.1     Коротка характеристика місця проходження практики

1.2     Історія розвитку

1.3     Структура підприємства

2. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля

2.1 Технічне обслуговування та діагностика автомобіля

2.2 Технічна документація при проведенні ТО та ремонту

2.3 Засоби технічного обслуговування і ремонту

2.4 План робочого місця

3. Основні напрямки вдосконалення системи діагностування,технічного 27 обслуговування і ремонту автомобілів

4. Техніка безпеки

Висновки

Література


Вступ


Основними цілями проходження технологічної практики є:

1) Удосконалення професійних умінь та навиків по спеціальності.

2) Закріплення, розширення і систематизація знань на базі вивчення.

3) Розвиток професійного мислення.

4) Підбір і підготовка матеріалів для курсового проектування з предметів.

- Будова і ремонту автомобілів та двигунів.

- Технологія ремонту автомобілів.

- Економіка і планування підприємства.

5) Набуття практичного досвіду при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів.

Основною задачею технологічної практики є можливість набути практичних навичок при обслуговування автотранспорту та складових агрегатів автомобіля .

Використовуючи теоретичні знання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитись обслуговувати та ремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їх під час експлуатації цих елементів автомобіля.

Ця практика дає можливість набути студенту практичних навичок по наладці та роботі оснащення яке використовується при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів. Використовуючи теоретичні знання набуті при проходженні курсу спец предметів . А також дає прекрасну можливість студенту стати висококваліфікованим працівником, а також це прекрасна можливість для збору матеріалів для виконання курсових та дипломного проекту.


1.Структура та характеристика АТП

1.1 Коротка характеристика місця знаходження практики


( повна назва підприємства , адреса , керівник , рік заснування , вид діяльності , форма власності, нявність представництв , обєм робіт за рік )

ВАТ "Хмельниччина-Авто" яке знаходиться на вулиці Проспект миру 102 , було засновано у 1969 році як Хмельницьке виробниче мiжобласне управлiння Хмельницькавтотехобслуговування. Нині ж її генеральним директором є Підмурняк Олексій Васильович.

Основні напрямки діяльності "Хмельниччини-Авто" - це реалізація автомобілів, оригінальних запчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші види супроводжуючих послуг : кафе, мотель, сауна, стоянка та ін..

Підприємство прикладає чимало зусиль задля підтримки вітчизняних товаровиробників.

В даний час товариство може запропонувати повний модельний ряд автомобілів Запоріжського автомобілебудівного заводу.

"Хмельниччина-Авто" це відкрите акціонерне товариство яке входить у склад холдингової компанії - корпорації "УкрАвто" .

На сьогоднішній день до складу товариства "Хмельниччина-Авто" входять два підприємства в м.Хмельницькому, а також філії в районних центрах: Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, Шепетівці та Полонному. Серед структурних підрозділів налічується 6 автомагазинів та 7 автосалонів .


1.2 Історія розвитку


15.04.1969р.створене Хмельницьке міжобласне управління Укрглававтотехобслуговування" Хмельницьктехобслуговування. На правах окремо розташованих СТО увійшли в його склад Хмельницька СТО № 1 і Камянець-Подільська СТО по Хмельницькій області та сервісні підприємства в Житомирській, Чернівецькій, Вінницькій та Тернопільській областях.

30 грудня 1974р. — введено в експлуатацію 25-постову станцію технічного обслуговування №2 в м.Хмельницькому.

1 липня 1975р. — в м.Шепетівка відкрито філіал на 4 машино-міста, який після реконструкції і технічного переоснащення з 10 квітня 1984р. існує як дочірнє підприємство ВАТ "Хмельниччина-Авто".

Протягом 1980-90рр. проведені реконструкції і технічні переозброєння Кам"янець-Подільського та Старокостянтинівського СТО, які стали дочірніми автосервісними підприємствами ВАТ "Хмельниччина-Авто" "Смотрич-Авто" і "Случ-Авто".

12 червня 1975р. створене Хмельницьке обласне виробниче об"єднання "Хмельницькавтотехобслуговування". В цьому ж році введений в експлуатацію автосалон при Хмельницькій СТО №2.

30 грудня 1988р. створена служба надання технічної допомоги на дорогах 0-88.

16 січня 1992р. створене Хмельницьке обласне орендне підпнриємтво "Хмельницькавтосервіс".

На протязі 1992-93рр. введені в дію мотель "Автосервіс", авторинок, кафе-бар "Надія".

19 червня 1993р. утворилося Відкрите Акціонерне Товариство "Хмельниччина-Авто".

Відкрите акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" має багаторічний досвід роботи в галузі автосервісу та роботи на автомобільному ринку.

"Хмельниччина-Авто" входить у склад холдингової компанії - корпорації "УкрАвто", яку називають лідером українського авторинку або компанією №1. На відміну від більшості вітчизняних "титаніків", за свою майже 40-річну історію вона не тільки втрималася на плаву, але й стала лідером автомобільної галузі.

На сьогоднішній день до складу товариства "Хмельниччина-Авто" входять два підприємства в м. Хмельницькому, а також філії в районних центрах : Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, Шепетівці, Полонному. Серед структурних підрозділів налічується 7 автомагазинів, 4 автосалони.

Основні напрямки діяльності Хмельниччини-Авто - це реалізація автомобілів, оригінальних запчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші види супроводжуючих послуг : кафе, мотель, сауна, стоянка та ін.

Хмельниччина-Авто прикладає чимало зусиль задля підтримки вітчизняних товаровиробників. В даний час товариство може запропонувати повний модельний ряд автомобілів Запорізького автомобілебудівного заводу, який з 2003 року входить до структури "УкрАвто".


2. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля

2.1 Технічне обслуговування та діагностика автомобіля


Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.

За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів: • щоденне; • перше; • друге; • сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: • контроль стану автомобіля; • підтримання належного зовнішнього вигляду; • заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.

Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: • контрольно-діагностичні, • кріпильні, • регулю­вальні, • мастильні, • інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів. Періодичність ТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації (табл. 1.2, 1.3). В період обкатування нового автомобіля встановлюють менший пробіг між ТО-1 та ТО-2.

Таблиця 1 - Характеристика категорій умов експлуатації автомобілів

Категорія

Умов експлуатації

автомобілів

Умови руху автомобілів

Технічна

Категорія доріг

I

Автомобільні дороги з асфальтобетонним і прирівненими до нього покриттями за межами приміської зони

І,ІІ

II

Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст (до 100 тис. жителів)

І,ІІ

III

Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в гірській місцевості, проїзні частини вулиць великих міст

І,ІV

IV

Автомобільні дороги зі щебеневим або гравійним покриттям у гірській місцевості, автомобільні грунтові профільовані та лісовозні дороги

ІІ-ІV

V

Непрофільовані дороги й стерня, кар'єри, котловани та тимчасові під'їзні шляхи, природні грунтові дороги в гірській місцевості

VI,V


Ремонт — це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли (складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромеханічні та інші роботи.

Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненої відмовою або несправністю, так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомого складу (запобіжний ремонт).

Запобіжний ремонт рекомендується насамперед для міських або міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до яких ставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху та безвідмовної роботи. Також слід здійснювати запобіжний ремонт автомобілів, що працюють в однакових умовах. При цьому спрощується визначення термінів заміни чи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмовам під час роботи автомобілів на лінії та пов'язаних із ними простоїв.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування й ремонту дає змогу своєчасно усунути причини появи різних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обсяг ремонтних робіт, застосувати прогресивні методи ремонту й відновлення деталей, скоротити час простою автомобілів, пов'язаного з ремонтом, а отже, підвищити коефіцієнт технічної готовності.

Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремонту: • поточний; • капітальний.

Поточний ремонт (ПР), спрямований на усунення відмов і несправностей, що виникають під час експлуатації автомобіля, здійснюється в ремонтних майстернях і передбачає часткове розбирання автомобіля, заміну окремих несправних агрегатів, вузлів та деталей новими або відремонтованими, складання й випробування.

Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремих вузлів і деталей, крім базових. До базових деталей належать: • блок циліндрів двигуна; • картери коробки передач, заднього моста, рульового механізму; • балка переднього моста; • металевий каркас кузова чи кабіни; • поздовжні балки (лонжерони) рами.

Своєчасне проведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту й збільшити міжремонтний пробіг автомобіля (термін служби агрегату). Поточний ремонт має забезпечити безвідмовну роботу автомобіля до ТО-2.

Для скорочення часу перебування автомобіля в поточному ремонті його слід проводити агрегатним методом, за яким несправні агрегати або такі, що потребують капітального ремонту, замінюються справними, взятими з оборотного фонду.

Капітальний ремонт (КР) спрямований на відновлення частково або повністю витраченого ресурсу автомобіля (агрегату), проводиться на спеціальних АТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, у тому числі базових, а також складання, регулювання та випробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило, автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Існують такі методи капітального ремонту: • індивідуальний; • агрегатний.

У разі застосування індивідуального методу з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюють на той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цей метод застосовують дуже рідко.

Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати,, а замість них ставлять відремонтовані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегати, Що потребують капітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати, які потребують поточного ремонту, ремонтують у майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно скоротити час простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт технічної готовності й підвищити ефективність використання автомобіля

Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.

На універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

Доцільно спеціалізувати виробничі дільниці на виконанні робіт з ремонту двигуна, коробок передач, електрообладнання, кузовів тощо. Вузька спеціалізація ремонтних постів дає змогу застосовувати найпродуктивніші методи ремонту, типові технологічні процеси, засоби механізації, поліпшувати якість і знижувати собівартість ремонту автомобіля.

ДІАГНОСТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АВТОМОБІЛІВ

Діагностування дає змогу оцінити технічний стан автомобіля в цілому й окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності, для усунення яких потрібні регулювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурс автомобіля.

За часом проведення діагностування поділяють на: • періодичне (здійснюється після певного пробігу автомобіля); • неперервне.

Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють два види діагностування: • перше (Д-1), • друге (Д-2). Під час Д-1, що, як правило, виконується перед ТО-1 і в процесі його, визначають технічний стан агрегатів та вузлів, які забезпечують безпеку руху й придатність автомобіля до експлуатації.

Під час Д-2, що здебільшого здійснюється перед ТО-2, оцінюють технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля, уточнюють обсяги робіт з ТО-2 та визначають, чи потрібен ремонт.

Засоби діагностування бувають: • зовнішні; • вбудовані.

Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля. До них належать: • стенди; • переносні прилади; • пересувні станції, укомплектовані потрібними вимірювальними пристроями.

Вбудовані засоби діагностування є складовою частиною автомобіля. Це датчики та прилади на панелі приладів, їх використовують для неперервного або досить частого визначення параметрів технічного стану автомобіля. Вбудовані засоби діагностування дають змогу водієві постійно контролювати стан гальмової системи, витрату палива, токсичність відпрацьованих газів, а також вибрати найекономічніші й безпечні режими роботи автомобіля або своєчасно припинити рух у разі аварійної ситуації.

2.2 Технічна документація при проведенні ТО та ремонту


Ця документація визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Страницы: 1, 2, 3


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы