Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Новый курс президента Ф.Д. Рузвельта

Новый курс президента Ф.Д. Рузвельта

Національна академія внутрішніх справ України

Факультет заочного навчання.

Госпрозрахункова форма.

Контрольна робота

Дисципліна: Історія держави і права зарубіжних країн

На тему: “Новий курс” президента Ф.Д.Рузвельта

Слухача 1-

КА курсу , групи №2

Залікова книжка№00-

0080

Ільїна Костянтина

Мсце роботи: УНТК ТК “Інтер”

Домашня адреса: пр-т

Свободи буд. 15/1 кв. 192

Київ 2000 рік

ЗМІСТ

Вступ стор. 2


1.Передумови впровадження «Нового курсу». стор. 4


2.Суть «Нового курсу». стор. 6


3.Значення «Нового курсу» у подальшому стор. 10 розвитку США.


4.Значення «Нового курсу» у розвитку інших стор. 13 держав.


5.Висновок. стор. 15


6.Список використаної літератури. стор.
16

Вступ

Перш за все хотілося би відповісти на питання «Чому я обрав саме цю тему?» . На мою думку , вивчення цієї теми може стати мені у нагоді . Чому?
Тому що у цей період США долали економічну кризу , кризу яка за деякіми економічними проблемами схожа на економічну кризу України . Наприклад: безробіття , банкрутство підприємств , і таке інше…

У цій темі є багато дуже цікавих і цінних речей - побудова адміністративного права , перехід держави від монополістичного капіталізму до державно-монополістичного , методи переходу , співвідношення ідей
Г.Гувера ідеям Ф.Д.Рузвельта , методи вирішення багатьох економічних і юридичних проблем і так далі…. Одже для себе я знайшов у цій темі дуже багато оригінальних способів подолання різних проблем . А тепер щодо самої кризи…..

Після першої економічної кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року . Того ж року інші капіталістичні держави подолали наслідки другої світової війни , у цей же час була ліквідована нестача товарів , яка з’явилась завдяки другій світовій війні . На товари , які США збували на світовому ринку зник попит . У середині 1929 року товарний ринок був перенасичений , і у США почалась наступна економічна криза . Згодом ця криза вплинула на весь капіталістичний світ .

Одже , восени 1929 року Сполучені Штати Америки перейшли межу яка розмежувала два етапа її історії . Криза 1929 – 1933 років була самою довгостроковою в історії капіталізму . Якщо криза 1920 – 1921 років продовжувалась лише 9 місяців , то криза 1929 – 1933 років - 44 місяці .
Наслідки цієї кризи були дуже жахливі . Майже 45 мільйонів чоловік опинились за межою бідності . У період з 1930 до 1932 років , більш ніж 5 тисяч банків оголосили про свою розрахункову неспроможність . Зачинялись виробничи підприємства , люди опинялися на вулиці без грошей , роботи і соціального захисту . Найбільш тяжкими роками , так званими «роками великої депресії» було потім визнанно період з 1929 по 1933 рік .

У 1933 році , на зміну президенту США Г.Гуверу , до влади прийшлов Франклін Делано Рузвельт зі своєю адміністрацією . Отримавши владні повноваження , Ф.Д.Рузвельт одразу почав впроваджувати свою програму під назвою «Новий курс» . Ця програма - найважливіша подія у розвитку
Сполучених Штатів Америки . Вона , збентежила усю державу , все її населення і кожного окремого громадянина . Вона змінила весь устрій державного апарату , ставлення держави до людей , і точку зору що до соціального захисту населення . З одного боку криза завдала дуже багато шкоди окремому громадянину , невеликим підприємцям і бізнесменам . З другого боку впровадження «нового курсу» доповнило законодавство США багатьма дуже важливими і необхідними законами і постановами що направлені на поліпшення життя людини , її соціальний захист , на підтримку підприємств , банків та бізнесменів . Дуже важливе значення для всього подальшого розвитку США має зв’язаний з «Новим курсом» процес переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний . «Новий курс» передбачував різке посилення державного впливу . Під час цієї реформи серйозно збільшився державний аппарат , була ускладнена його структура і функції . За перші два роки кількість федеральних службовців збільшилась майже на 25 відсотків , було сформовано 35 великих , самостійних відомств і безліч малих підпорядкованих існуючим міністерствам . А насамперед одне із найважливійших досягнень - це утворення нової правової галузі , як адміністративне право .

1.Передумови впровадження «Нового курсу».

У 1928 році , у Сполучених Штатах Америки жодна людина не могла собі уявити , що може трапитись лихо – економічна криза . У державі панував монополістичний капіталізм , однак восени 1929 року держава відчула початок кризи .

Перші прояви кризи можна було побачити вже у середині 1929 року , вони виявлялися в скороченні будівництва , в значному падінні виробництва .
У вересні почались епізодичні зриви курсів на Нью-Йоркській бірже , у жовтні падіння курсів стало всезагальним і стрімким , а 24 жовтня почався небачений в історіі США біржевий крах .

Держава не була готова до рішучіх дій що до подолання кризи . Самим яскравим прикладом була сфера соціального захисту , в якій останнім прийнятим законом були статути про пауперів , прийняті у першій половині 17 століття . Статути пауперів були такого змісту – “кожна община повинна мати запаси їжі достатні для підтримки своїх бідняків .”. Взагалі у державі майже не було законів спрямованих на соціальний захист незаможніх . У 1929 році закони про допомогу ветеранам мали 44 штати , сліпим – 22 штати , людям похилого віку – 10 , про допомогу багатодітним – всі окрім п’яти штатів . Система допомоги була дуже відсталою , в цілому дотримувався принцип місцевої відповідальності . У роки “великої депресії” безробіття стало національним лихом . Проблеми зростання матеріальної незабезпеченності , голод , хвороби , виселення із квартир – опинилися на першому плані .

Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено надзвичайними , більш потужними . Діючої системи надходження грошей було недосить . В 1930 році , Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон доларів (для допомоги) , три роки потому 15-16 мільйонів доларів . З 1930 по 1933 рік , асигнування на соціальні потреби в Буфало зросли з 1.395.000
(122 частина місцевого бюджету) до 3.821.000 (13 частина місцевого бюджету) . За цей же період в Мінеаполісі індекс допомоги підскочив зі 150 до 1500 пунктів . Тількі за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням більше 100 тис. Збільшились на 92,3 % а у 30 містах з населенням не менш 30 тис. чоловік за два роки (1929-1931) на 217% . З квітня 1932 року по квітень 1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на 105 % . Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети . Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк , Чікаго
, Мілуокі , Цінцінаті , Клівленд , Атланта , Дархем та інші , вичерпали повноваження що до підвищення податків та боргових зобов’язань . Одже , незаможні могли розраховувати тільки на благодійність , якої явно було не достатньо , а знайти роботу було майже не можливо .

До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46%
, а по окремим галузям значно більше . Так виробництво чавуна – на 79% , сталі – на 76% , автомобілів – на 80% . Обсяг залізничних перевезеннь зменшився на 52,7 % . Із 279 існуючих домн працювали тільки 44 . Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів . За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з суммою вкладів 5 млрд. долларів .

Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло подалано . Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені слої фермерства до самої крайньої межі . У результаті кризи , валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. долларів у 1929 році , до
6 млрд. долларів у 1932 році . Завдяки кризі держава опинилась на рівні
1911 року.

Внутрішня політика Г.Гувера .

Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним зі збоку держави , він вважав , що ця допомога “Підірве віру населення у свої сили” і “послабить стійкість американського характера” . Одже , усю допомогу зголоднілим було звалено на плечі благодійних організацій . Червоний Хрест та інші схожі благодійні суспільства були зобов’зані збирати гроші серед меценатів .

Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття , було прийнято рішення видати новий іміграційний закон , котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав . Цей закон набув чинності у липні 1929 року .
На його підставі , кожна держава мала свою квоту , пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році . Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку .

Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи . Одже на передвиборній компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням . І він таки розібрався , прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року . Відповідно до нового закону , було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти . Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва , тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит . На усі потреби , бюро отримало 500 млн. долларів . Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям
, котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів .

Не пройшло й два роки , як усі фонди бюро було вичерпано . А ціни на пшеницю продовжували падати . Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці . Одже , фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .

Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань . Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року . 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки . На цьому засіданні було прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США , і тим самим подолати кризу . Ця програма , як і інші , виявилась неефективною .

Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку , але усі вони були не зовсім правильними . Одже , адміністрації Гувера не вдалося подолати кризу .

Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта

Враховуючи ситуацію , губернатор Ф.Д.Рузвельт в листі законодавцям штата від 07 січня 1931 року , обіцяв що його адміністрація – “стане на путь невідкладної допомоги” , не дивлячись на те що матеріальна допомога по безробіттю “суперечить не тільки усім принципам соціальної політики , а і усім принципам американського громадянства та здорового державного управління .”

Одже , коли прийшов до влади , Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати і шукати методи боротьби із кризою . Ще на передвиборній кампанії , Ф.Д.Рузвельт казав , що державі та народу потрібно йти “новим курсом” , одже , і программа Ф.Д.Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім’я “Новій курс”.

Однак , перед прийняттям своїх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було геть ніякої програми по оздоровленню економіки . Уся його программа (як потім свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді нотаток . Адже результати були більш ніж кращими .

Повертаючись до передумов впровадження “Нового курсу” , можна сказати що основною причиною звісно-ж була економічна криза , яка з кожним днем була все глибшою . На мою думку , без рішучих змін у державному устрію , та зміни відношення держави до громадських справ , було не можливо . Економіку потрібно було лікувати . А повинен був займатись лікуванням саме уряд .
Всеж - такі основна функція держави це регулювання суспільних відносин , а у США була політика державного “не втручання” . І доки Ф.Д.Рузвельт не змінив відношення держави до суспільства та внутрішню політику , криза продовжувалась .

2. Суть «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта .

Нова адміністрація та конгрес перш за все були змушені розібратися з банківсько-фінінсними проблемами . На початку березня 1933 року банки припинили функціонувати . Президент був змушений оголосити надзвичайне положення і зачинити усі банки .

Надзвичайну сесію конгреса було перенесено з 9 березня на 6 , а в перші години своєї діяльності , конгрес прийняв надзвичайний банківський закон . Невдовзі , 10 березня , президент видав наказ , який забезпечував встановлення абсолютного державного контролю над золотом . Цей указ не давав змоги вивезти його за кордон , та займатися спекуляцією золота . Уряд отримав матеріальну змогу декретувати золотий зміст доллара , чим згодом і скористався . Розширив державне втручання в банківську сферу , уряд прийняв рішення почати відродження вже с 13 березня . В цей день було відкрито 12 центральних банків Федеральної резервної системи (ФРС) . Вранці , ще 250 банків у різних містах було визнано “здоровими” , а 15 березня стали до роботи усі без вийнятку банки .

Наступним кроком адміністрації Ф.Д.Рузвельта , було зменшення кількості банків . У 1932 році їх було 6145 , а через рік їх вже було 4897
, а за данними на 1939 рік працювали 5203 банки з капіталом 33,1 млрд. долларів . Таким чином у період з 1933 по 1939 рік кількість банків зменшилась на 15% , а обсяг їх активів зріс на 37 % .

16.06.1933 року було прийнято ще один “банківський” закон - закон
“Гласса-Стігала” . Він поділяв депозитні та інвестиціонні операції , тим самим перекриваючи можливість займатися спекулятивними операціями . Ще одним важливим введенням було страхування депозитних вкладів які , не перевищують 2500 долларів . У1934 році сумму , яка підлягає страхуванню підняли до 5000 долларів . У другій половині 1935 року , 14219 банків , які мали вклади на 45 млрд. долларів , повинні були страхувати усі вклади , які доходили до сумми 5000 долларів .

Згідно до банківського закону 1935 року , рада керівників отримала контроль над резервом , який повинен залишатися в банках – членах ФРС . Це означає , що рада зниженням чи підвищенням рівня резерву , мала змогу впливати на ділову активність . Це дуже важливо тому , що діяльність банків опинилась під контролем державної влади .

31 січня 1934 року , Ф.Д.Рузвельт видав закон , за яким золотий зміст доллара було знижено з 25 4/5 до 15 5/21 грама , та встановлено ціну на золото у розмірі 35 долларів за унцію . Таким чином доллар було девальвовано на 12 % . Завдяки цим діям процент платні по облігаціях знизився з 3,76 у 1932 році , до 2,39 у 1940 році . Банкіри також були змушені знизити процентні ставки в приватних операціях . Корпорації сплачували по кредитах 2,9 % , а не 4,25 % як раніше .

Але банківська реформа - це не єдине що треба було робити . Була ще проблема соціального захисту , яка теж хвилювала владу . Одже 12.03.1933 року адміністрація Рузвельта дала добро на асигнування у розмірі 500 млн. долларів , на здійснення допомоги безробітним . Керівником Федеральної адміністрації по здійсненню надзвичайної допомоги (ФЕРА) призначили
Г.Гопкінса . Усього було витрачено на допомогу безробітним більш ніж 4 млрд. долларів . Однак безробітні віддавали перевагу не грошовій допомозі
, а громадським роботам .

Першою отримала таку допомогу молодь . З квітня 1933 року , почалось відправлення молоді до лісних таборів , де вони мешкали на повному державному забезпечені терміном 6 місяців . Одночасно з цим , вони отримували платню у розмірі 30 долларів , 25 з яких вони повинні були відіслати до своєї родини . За 1933-1939 роки через ці табори пройшли 2 млн. людей віком до 25 років . Але безробітні це не єдині кому була потрібна допомога . Так у серпні 1935 року був прийнятий закон який передбачував два види страхування – по старості та безробіттю . Фонди для виплат утворювались за рахунок налога на підприємців , робітників та службовців у розмірі 1% від заробленної суми . Також цим законом був створений пенсійний ліміт у розмірі 85 долл. на місяць .
З безробіттям все виглядало інакше . Фонди для допомоги утворювались з налогу у розмірі 1% , яким було обкладено підприємців приймавших на роботу вісім та більш робітників .

У тісному зв’язку з цими заходами впроваджувалось законодавство націлене на регулювання операцій на фондових біржах . Так у 1933-1934 роках були прийняті два закони для регулювання біржевої діяльності . На базі цих законів було створенно “Комісію по торгівлі акціями” . До 1937 року в цю комісію звернулись 3500 компаній для реєстрації їх акцій на загальну суму 13 млрд. долларів . Іноді комісія зверталась до суду з проханням не дозволяти тим чи іншим організаціям випуск акцій .

16.06.1933 також було прийнято закон про відновлення промисловості
(National Industrial Recovery Act - НИРА) . Завдяки НИРА за короткий термін часу було сформовано 557 основних та 189 допоміжних кодексов в отраслях .

Страницы: 1, 2


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы