Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства

Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства

Міністерство аграрної політики України

Білоцерківський державний аграрний університет

Екологічний факультет

Спеціальність 6.130300 "Водні біоресурси"

Кваліфікаційна робота

на тему:

"Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства"

Біла церква - 2006

Зміст

Реферат і ключові слова

Рецензія суміжної кафедри

Вступ

1. Огляд літератури.

1.1 Основні біологічні особливості коропових видів риб

1.1.1 Короп

1.1.2 Білий амур

1.1.3 Білий товстолобик

1.1.4 Карась

1.2 Відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища

1.3. Описання процесу вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу

1.4 Класифікація кормів

1.4.1 Природні корми

1.4.2 Штучні корми

1.4.3 Живі корми

2. Результати досліджень

2.1. Загальні відомості про господарство

3. Загальні принципи нормування годівлі риби

3.1. Нормування годівлі коропових риб

3.2. Використання кормів рослинного і тваринного походження
4. Охорона праці
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури

Реферат і ключові слова

В кваліфікаційній роботі характеризується технологія годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства.

В ній висвітлені такі питання, як біологія та живлення коропових видів риб.

Надана характеристика живлення молоді і старших вікових груп.

Вказані відмінності в живленні залежно від температури і виду посадки

Висвітлені заходи вдосконалення процесу годівлі.

Ключові слова:

Риба, живлення, годівля, рибне господарство, природні корми, штучні корми, живі корми, комбікорм, вміст білку, біологічні особливості, добовий раціон, коропові види риб.

Рецензія

на кваліфікаційну роботу студента 5 курсу екологічного факультету на тему "Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства''

Обсяги випуску основних видів продукції з риби та інших водних живих ресурсів істотно зменшилися внаслідок економічної кризи, роль рибного господарства у продовольчому забезпеченні держави знизилася. Фізіологічно обгрунтована річна потреба в рибі та рибній продукції (20 кілограмів на душу населення) становить близько 1 млн. тонн. На сьогодні середній рівень споживання досягає лише трохи більше 7-8 кілограмів на рік. Через різке скорочення обсягів фінансування в рибному господарстві з'явилися загрозливі тенденції. Тому в сучасних умовах необхідне підвищення ефективності використання сировинних запасів рибогосподарських водних об'єктів України.

Кваліфікаційна робота виконана згідно загальноприйнятих вимог, містить всі обов'язкові розділи, досить вдало написаний перший розділ - огляд літератури. У третьому розділі розділі описано результати досліджень. Найбільший за об'ємом четвертий розділ принципи нормування годівлі риби. Висновки сформульовані на основі викладеного матеріалу і власних результатів.

Вважаю, що кваліфікаційна робота може бути допущена до захисту, заслуговує позитивної оцінки, а її автору Шевчуку С.А може бути присвоєна кваліфікація бакалавр.

Старший викладач кафедри

Іхтіології та зоології

Вступ

Загальновідомо, що будь-яка жива істота для забезпечення нормальних фізіологічного стану розвитку і накопичення біомаси, а стосовно риб - це накопичення іхтіомаси, потребує відповідних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Історичні джерела засвідчують, що рибництво як сфера діяльності людини зародилося до нашої ери, і його колискою були стародавні цивілізації. При цьому концепція бажаності видового складу об'єктів культивування і можливостей або спроможності створити для конкретних видів риб відповідні умови існування мала вирішальне значення. Перехід від тимчасового утримування риби у штучних конструкціях до її культивування ґрунтувався на здатності конкретних видів риб харчуватися природними і штучними кормами у пропонованих умовах утримання.

Сучасне традиційне рибне господарство ґрунтується на полікультурі коропа і представників далекосхідної іхтіофауни з родини коропових, серед яких домінуюча роль належить білому і строкатому товстолобикам та гібридним формам цих видів. Дещо менше значення має білий амур.

В умовах спеціалізованих рибницьких господарств вирощування риби тісно пов'язане з її годівлею, метою якої є отримання максимальної кількості продукції високої якості в найкоротші терміни за мінімальних витрат кормів. При цьому домінуючого значення набуває комерційний аспект, де прибуток є вирішальним фактором. Тому у годівлі риб триває постійний пошук шляхів здешевлення кормів і підвищення їх продуктивності, що поступово, але досить важко досягається з причини явного протиріччя цих завдань. Потрібно цілеспрямовано здобувати новітню інформацію стосовно біології видів у зв'язку із живленням і травленням, впливом зовнішнього середовища на ефективність годівлі, оптимізацією раціонів з урахуванням фізіологічних потреб організму в ракурсі цільового використання відповідних вікових ремонтних груп і плідників риб.

Розглядаючи рибництво в історичному аспекті, слід зазначити, що вибір об'єктів культивування ґрунтувався, з одного боку, на бажанні людини, а з іншого - на можливості його реалізації за відповідних умов. Отже, сучасні об'єкти світового рибництва представлені видами, які були вибрані людиною і змогли продемонструвати здатність адаптуватися до штучних умов культивування.

У свою чергу, практично реалізувати оптимальні режими годівлі риб за умов штучного вирощування можна лише в разі володіння фахівцями відповідними знаннями і вмінням їх використовувати стосовно конкретних видів риб та умов культивування.

1. Огляд літератури

1.1 Основні біологічні особливості коропових видів риб

1.1.1 Короп - Найбільш розповсюджена риба в ставах України та інших країн, яка швидко росте та дуже плодюча. М'ясо має добрі смакові якості, кількість білків у ньому становить близько 16 %, жиру до 15 %. Короп не дуже вибагливий до умов середовища. Оптимальна 1°С знаходиться у межах + 22-27°С вміст розчиненого у воді кисню - не менше 5- 7 мг/л. За таких умовах приріст його може бути не менше 5-7 г за добу [13].

Їжа коропів різноманітна -- від дрібних рачків (дафнії, циклопи та їх личинки) до личинок комарів та інших комах, черв'яків, тощо. Крім природної їжі добре засвоюють штучно виготовлені корми (комбікорм, зерновідходи, макуха тощо).

Статевої зрілості самки коропа досягають у 4-5-літньому вщі, самщ" - на рік раніше. Ікру короп відкладає на траву серед мілководь. Тому для розведення необхідно мати спеціальні нерестові ставки з м'якою водяною рослинністю. Нерест коропа проходить звичай за температури води не нижче + 17-18°С при тихій сонячній та безвітряній погоді. Абсолютна плодючість досягає 1-1,5 млн. ікринок, середня плодючість біля 500 - 700 тис. ікринок, робоча - досягає 200 тис. ікринок і більше. Нерест проходить в травні - червні за температури +18 - +20 °С. Він добре піддається заводському відтворенню.

Розвиток ікри продовжується від трьох до п'яти діб в залежності від температури. Через 5-10 днів мальків виловлюють із нерестових ставків і пересаджують їх у вирощувальні, де вони живуть до осені. Стандартна маса їх повинна досягти не менше 20-30 г. Важливо, щоб вони до осені мали добру вгодованість, що гарантує їм нормальну зимівлю. Після зимівлі однорічок пересаджують у нагульні стави для вирощування товарної риби. Восени однорічок (тепер дворічок) масою не нижче 450-500 г виловлюють і реалізують.

За характером, лускатого покрову (генотипу) розділяють: лускатих, дзеркальних, розкиданих, рамчатих і голих коропів. На основі цих різновидів виділено наступні породи і породні групи коропа: парський, середньоросійський, ропшинський, сарбоянський (сибірський) ,краснодарський, український, білоруський, німецький, угорський та інші.

В різних кліматичних зонах росте не однаково, у південних - повільно, а в північних - найбільш інтенсивно. Температурний оптимум для живлення, росту і розмноження знаходиться в межах від +22 до +26 °С, при температурі в +8 °С короп перестає споживати корм. [18,17]

Добовий раціон, темп росту та швидкість статевого дозрівання білого амура залежить від температури води. Так, добовий раціон при температурі води + 25 - 30°С може перевищувати масу риби. При температурі води + 10°С і нижче білий амур припиняє живлення. Проте в південних районах він може брати поживу круглий рік. Кормовий коефіцієнт може коливатись від 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Таким чином, білий амур вважається біологічним меліоратором водойм, бо поїдає значну кількість рослин. Потенційні можливості росту у білого амура досить великі. Так, в південних районах білий амур у віці 2 роки досягав у ставках 800--1000 г і більше.

1.1.2 Білий амур

Типова рослиноїдна риба, яка швидко росте у природних водоймах, досягає маси 40-50 кг і довжини понад 1 м. Має валькувате тіло, вкрите великою лускою, дворядні пилковидні зуби. Харчується рослинністю, починаючи споживати її при довжині тіла 3 см. Добрий приріст спостерігається, якщо в раціоні харчування близько 30% тваринної їжі (коловертки, ракоподібні, хірономіди). Проте основу їжі складають водні рослини та наземна рослинність. Найбільш ефективно використовує білий амур ряску, елодею, роголистники та уруть. Особливо охоче поїдає молоду рослинність.

Добовий раціон, темп росту та швидкість статевого дозрівання білого амура залежить від температурі води. Так, добовий раціон при температурі води +25 - 30°С може перевищувати масу риби. При температурі води +10 °С і нажче білий амур припиняє живлення. Проте в південних районах він може брати поживу круглий рік. Кормовий коефіцієнт може коливатись від 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Білий амур вважається біологічним меліоратором водойм, бо поїдає значну кількість рослин. Потенційні можливості росту у білого амура досить великі.

Статевої зрілості в умовах р. Амур, звідки їх завезли, самець досягає у віці 7- 8 років, самки - у 8 - 9 років.

Абсолютна плодючість білого амура досягає 1 млн. ікринок (в середньому від 100 до 800 тис. ікринок). Ікра відкладається безпосередньо у воду (батипелагічна). Нерест проходить у природних умовах у річках, на швидкій течії, при швидкості води 0.8-3 м/с, коли температура води досягає + 18,5°С. Звичайно нерест відбувається при температурі + 23 - 28°С. Інкубаційний період залежно від температури продовжується від 18-20 годин (при + 28-29°С) до 3 діб (при 18°С).

В умовах ставкових господарств України молодь білого амура одержують в інкубаційних апаратах. Нерест в природних умовах білого амура не відбувається. [13,17,18]

1.1.3 Білий товстолоби

- промислова риба із родини коропових, має смачне, жирне м'ясо (жирність 8-13%, у крупних - до 23,5%).

Рослиноїдна риба, завезена до України для акліматизації і вже протягом кількох десятків років добре прижилась у внутрішніх водоймах України. [13]

1.1.4 Карась

Рід прісноводних риб родини коропових. Відомо два види - золотий, або звичайний карась (Carassius carassius),i срібний карась (Carassius auratus). Обидва мають велике промислове значення. У золотого карася золотиста луска, черевна ділянка світла. Спинний плавець довгий, хвостовий - із невеликою виїмкою.

Довжина тіла до 45 см, маса до 3-х кг. Мешкає в ставках, озерах, рідко в річках на ділянках із повільною течією. Дуже витривалий, стійкий до дефіциту кисню. При тимчасовому висиханні водоймищ закопується в мул на глибину до 70см. Статевої зрілості досягає на 4-му році. Нерест весною, порційний (у 3 прийоми), ікру відкладає на рослинність. Плодючість до 300 тис. ікринок. Молодь живиться зоопланктоном, дорослі риби - вищими рослинами, різними водними й наземними безхребетними та детритом. Розповсюджений у водоймищах на більшості території України.

У срібного карася луска срібляста, очеревина чорна, хвостовий плавець має сильну виямкуватість. Довжина до 45 см, маса до 1 кг. У деяких водоймах зустрічаються популяції карася без самців (ікра запліднюється спермою інших видів коропових риб). Срібний карась є родоначальником багатьох форм акваріумних риб - золотої рибки, телескопа, вуалехвоста та інших. Розповсюджений практично в усіх водоймах України.

Обидва види карасів - об'єкти ставкового рибництва (золотого карася вирощують до товарної маси 250-300г, срібного - до 300-350 г). [18]

1.2 Відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища

У процесі еволюції у риб виникли різноманітні пристосування, які дозволяють їм мешкати у водоймах з різною за якістю водою. Вода надає їм їжу і кисень, виносить продукти обміну та інше. Тому фізико - хімічні властивості води являють собою один із найважливіших факторів середовища, який визначає ефективність роботи рибоводних господарств.

Придатність поверхневих вод для використання у рибопромислових цілях визначають згідно вимогам стандарту.

Вода вододжерела повинна: відповідати нормам, у основі яких лежить збереженість виду; відповідати біологічним потребам риби, яку вирощують; забезпечувати необхідний рівень природної кормової бази. [17,9]

Коропові риби такі як: короп, білий амур, білий товстолоб, вимогливі до якості води, обов'язковою умовою успішного культивування є - підтримання сприятливої концентрації розчиненого у воді кисню, оптимальний вміст 5 -7мг/л. Зменшення концентрації кисню до Змг/л, особливо в умовах підвищених температур води, може викликати пригнічення дихання риб, що негативно позначається на життєдіяльності, живленні та рості. Порогові величини даного показника для коропа, білого амура та білого товстолоба становить близько 2 мг/л. Оптимальний для активної життєдіяльності та росту цьоголіток і старших вікових груп коропа діапазон температур води наближається до +22 - +27 °С, для білого амура та білого товстолоба +25 -+30 °С . [5]

Оптимальна величина водневого показника води (рН) для коропових риб є слабко лужною і становить 6,5 - 8,5( допустимі норми 6 - 8,5). Перманганатна окислювальність води не повинна перевищувати 10 мг/л. Абсолютно недопустима наявність у воді сірководню, метану та вільного хлору [8].

1.3 Описання процесу вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу

Якщо розглядати екосистему ставу з погляду математичного моделювання, вона є складною для описання, контролю і впливу система. В даному випадку ми розглянемо екосистему ставу де вирощують дволіток коропових риб. Вона включає такі елементи: вода, риба -короп, білий товстолоб, білий амур, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, детрит, вища водна рослинність, біогенні елементи. Слід зазначити, що дана структуризація значно простіша за реальний об'єкт, в ній відображаються лише основні агреговані елементи.

Вода - це середовище життя для риби, джерело їжі, кисню, вона видаляє продукти обміну речовин з організму, зумовлює будову (органи орієнтації - бічна лінія) та форму тіла риби (обтічна).

Характеризується такими показниками: температура (°С), щільність (г/см3), прозорість (см), рівень рН, колір, смак.

Риба -- первинно водна тварина, яка все життя проводить у водному середовищі. В процесі еволюції у риб були відпрацьовані пристосування, які дозволили їм жити у водоймах з різною якістю води.

Характеризуються такими показниками: вага (кг), довжина (см), ширина тіла (см), вихід м'ясного матеріалу (%), стійкість до захворювань, пошукова здатність, вихід від посадки (%), кінцева маса (кг), щільність посадки (екз./га), теплолюбність, відношення до кисню.

Впливає на всі елементи системи, у тому числі на воду - як середовище життя, забруднюючи продуктами обміну, використовуючи кормові організми, що також мешкають у воді.

Біогенні елементи. Фосфор і азот є основними біогенними елементами. Для коропових ставів кількість мінерального фосфору у воді не повинна перевищувати 0,5мг /л., а мінерального азоту 2-З мг/л.

Фітопланктон - являє собою сукупність мікроскопічних водоростей, які вільно існують у товщі води. У товщі води утримуються завдяки малим розмірам, великому вмісту води у клітинах. Поширений у верхніх добре освітлених шарах води.

Характеризується такими показниками як концентрація біомаси (г\м3), вміст поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів). На розвиток впливає освітленість водойми, конценрація біогенних елементів (мг/л), температура води (°С), щільність посадки риб (екз./га) та інші параметри.

Білий товстолоб споживає фітопланктон. Відмираючи він осідає на дно водойми збільшуючи кількість детриту у водоймі. Використовує біогенні елементи у воді для свого розвитку, є першою ланкою в ланцюгу живлення організмів. При "цвітінні" водойми, тобто массового розвитку мікроводоростей (фітопланктону), впливає на колір та кисневий режим, що пригнічує розвиток зоопланктону та зообентосу.

Оптимальними величинами розвитку фітопланктону є 20-30 мг/л, допустимими 50-80 мг/л. [9]

Зоопланктон - сукупність безхребетних тваринних організмів, які мешкають у товщі води, мають дуже слабкі органи руху і в деякій мірі можуть самостійно пересуватися в товщі води.

Характеризуються розмірами зоопланктонних організмів (40 мкм -10 мм), вмістом поживних речовин (білки, жири, вуглеводи).

Зоопланктон, зокрема інфузорії, коловертки, дафнії входять до раціону таких риб як білий та строкатий товстолобик, короп, особливо при голодуванні. Вони є первинними споживачами фітопланктону. При массовому розмноженні вони пригнічують розвиток фітопланктону, оскільки для харчування вони використовують фітопланктонні організми. [9]

Зообентос - населення дна водойми, яке включає організми, що мешкають у грунті, заростях макрофітів. Характеризується такими показниками як: глибина поширення організмів у грунті (в основному 10 -20 см), вміст поживних речовин в організмах, доступність для поїдання рибою. Організми зообентосу харчуються детритом рослинного та тваринного походження.

Зообентос - основний елемент раціону харчування коропа на протязі всього вирощування в ставах, при недостатньому розвитку (середня проба вважається задовільною при 5-6 мг/м2), спостерігається пригнічення розвитку і росту риби, вона не досягає нормативних розмірів. Рештки корму риб який осідає на дно водойми слугує кормом для зообентосу. [9,17]

Вища водна рослинність. ЇЇ кількість не повинна перевищувати 25% від загальної площі ставуі є їжою для білого амура. Коли заростання ставу перевищує норму то це негативно впливає на екосистему, затінює водойму, чим зменшує розвиток фітопланктону, підвищується поглинання рослинами біогенних елементів,що також збільшує витрати на удобрення та затримує ріст фітопланктона. ВВР характеризується поширенням (% від загальної площі ставу).Кожна екосистема взаємодіє із навколишнім середовищем. Фактори, що впливають на систему поділяються на ті які піддаються контролю збоку рибовода та ті на які він не може впливати. До перших відносять годівля, удобрення, вапнування, аерація, боронування, доглядза ставом, гідротехнічними та гідромеліоративними спорудами, профілактичні та лікувальні заходи. До других належать кліматичні умови даного регіону, температура повітря, освітленість, тривалість вирощування риб.

При годівлі в коропових ставових господарствах вимоги до якості штучних кормів трохи нижчі в зв'язку з тим, що певну частину необхідних для повноцінної життєдіяльності поживних речовин риби можуть одержувати, споживаючи природні кормові об'єкти. Саме тому короп найкраще росте й ефективно засвоює штучні корми тоді, коли в його раціоні частка природної їжі становить не менше 25-30 % загального раціону.

За вмістом біогенних елементів вони більш різноманітні і включають весь комплекс поживних речовин, які є безпосереднім кормом для гідро біонтів.

Досягає маси 16 кг і більше, а довжини 1 м. Луска на тілі дрібна. На череві від горла до анального отвору тягнеться гострий кіль. Тичинки в зябрах утворюють своєрідну сітку, якою риба відціджує мікроскопічні водорості, якими вона харчується. Кишечник пристосований до перетравлювання малокалорійної їжі -- водоростей, його довжина в 10-13 разів більша довжини тїла.

Статевої зрілості білий товстолоб досягає на Амурі у віці 5 років, а в Україні - у 4-5 років. Плодючість самок 5-7-літнього віку досягає 500 тис. ікринок, крупних самок - до 1-2 млн. ікринок.

Нерест проходить у річках влітку на бистрині. Ікра також - батипілогічна дрібна діаметром 1-1,2 мм, після набухання збільшується до 5 мм. Розвиток ікри проходить при температурі води + 21-25°С і продовжується 23- 33 год., при + 27-29°С-17-19 год.

В умовах України потомство білого товстолобика одержують у інкубаційних апаратах. У ставках білий товстолобик швидко росте. Цьоголітки досягають маси 20- 25 г, дволітки -- 200-700 г трилітки 500 -2000 і чотирилітки 3 кг, п'ятилітки - 4 кг . [17]

1.4 Класифікація кормів

1.4.1 Природні корми

Страницы: 1, 2, 3, 4


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы