Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку цукру

Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку цукру

25

Курсова робота

Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку цукру

Вступ

Пристрасть до солодощів народжується разом з людиною і супроводжує її все життя. З часу відкриття цукру, як концентрату солодкості, проблема задоволення цієї потреби людства вирішена майже повністю, бо були знайдені і удосконалені такі невичерпні джерела цукру як цукрова - тростина, а потім - і цукрові буряки.

Збільшившись майже вдвічі за період від 1960 року, зараз загальне світове виробництво цукру-сирцю складає біля 100 млн. тон і його ринок є досить наповненим і стабільним.

У країнах помірного клімату, єдиним місцевим джерелом сировини для виробництва цукру є багатотоннажне виробництво цукрових буряків - буряківництво. Світова площа посіву фабричних цукрових буряків стабільно складає біля 9 млн. га, що дозволяє виробляти з буряків 40 відсотків загального виробництва цукру в світі. Понад 80% виробництва цукрових буряків зосереджено в Європі (Україна, Росія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, країни Східної Європи). За межами Європи значними виробниками цієї продукції є США, Китай, Японія, Марокко.

Історично, нинішня Україна була однією з головних зон виникнення, розповсюдження і розвитку буряківництва та цукрової промисловості в Російській імперії наприкінці 19-го - на початку 20-го століття. Завдяки цілеспрямованій активності місцевих промисловців, ці галузі досить швидко набули селекційно-насінницької і технологічної незалежності від розвинутих в той час буряко-цукрових країн Заходу і зайняли чільне місце в світовому виробництві цукрових буряків і цукру.

Лісостепові губернії минулої Росії на українських територіях надбали досить густу сітку цукрових заводів, бурякосіючих господарств, селекційних станцій і дослідних полів, успадкування яких зберегло суттєве значення і в сучасному буряківництві України. Саме завдяки цьому в Україні сформувався науково-виробничий центр буряківництва колишнього Радянського Союзу, Україна успадкувала і розвинула цю систему наукових установ, що й становлять зараз Інститут цукрових буряків Української академії аграрних наук (сам Інститут, 7 дослідно-селекційних станцій, 10 дослідно-виробничих господарств і підприємств.)

Хоч Україна і є зоною помірного клімату, в цілому сприятливого для буряківництва особливо за показниками родючості ґрунту, вона помітно поступається Західноєвропейським бурякосіючим країнам подовженістю вегетаційного періоду, сумою біологічно активних температур та умовами зволоження.

Крім того, сучасна зона буряківництва в Україні досить неоднорідна за природними факторами продуктивності, зокрема за умовами зволоження. Вона чітко і майже порівно поділяється на підзони: достатнього, нестійкого і недостатнього зволоження, з відповідними середньо багаторічними ресурсами продуктивної вологи: відповідно 450-500; 400-450; 350-400 мм на рік.

1. Значення та біологічні особливості цукрових буряків

До групи коренеплодів польової культури належать цукрові й кормові буряки, цикорій, кормова морква, бруква, турнепс.

Головним коренеплодом в нашій країні є цукрові буряки. Досить поширеними культурами с кормові буряки і морква.

Цінність коренеплодів визначається такими особливостями:

високою загальною продуктивністю, універсальністю використання, здатністю нагромаджувати багато запасних поживних речовин (вуглеводів).

У світовому землеробстві використовують дві цукроносні рослини - цукрові буряки і цукрову тростину. Близько 40% цукру світового виробництва виготовляють з цукрових буряків. Вміст його в коренеплодах цукрових буряків становить 19-22%.

Цукрові буряки - одна з найважливіших технічних культур, яку вирощують для виробництва цукру. Коренеплоди цукрових буряків містять 17-18% цукру, а високоцукристих сортів при відповідних умовах вирощування-до 20% і більше. Цукор добре засвоюється організмом людини і широко використовується в різних галузях харчової промисловості та добре зберігається. При виробництві цукру цінним побічним продуктом є меляса і жом, які згодовують худобі. Мелясу також використовують для виготовлення спирту, гліцерину та інших продуктів. Використовують також дефекат для вапнування кислих ґрунтів.

Цукрові буряки с також важливою кормовою культурою. При врожаї коренеплодів 300 і гички 200 ц/га з кожною гектара збирають понад 110 ц кормових одиниць, що набагато перевищує продуктивність інших кормових культур.

Цукрові буряки мають велике агротехнічне значення. Введення їх у сівозміни підвищує культуру землеробства. Середня врожайність цукрових буряків на Україні становить 270-280 ц/га. Окремі господарства вирощують вищі врожаї.

Цукрові буряки за вегетацію нагромаджують у 2-3 рази більше сухої речовини з гектара, ніж зернові культури. В зв'язку з цим вони мають підвищені потреби у воді та поживних речовинах. Хоч транспіраційний коефіцієнт в цукрових буряків невисокий (200-250), але за вегетацію забирають багато води з ґрунту, бо формують великий врожай. Врожай великою мірою залежить від запасу вологи під час проведення сівби і кількості опадів за липень і серпень. Цукрові буряки порівняно холодостійкі рослини, сходи не бояться приморозків до мінус 4-50С, а у фазі вилочки витримують приморозки - до 8°С. Насіння проростає при температурі 4-5°С, сходи з'являються при 8-9°С. Оптимальна температура для розвитку і фотосинтезу - 20-25°С.

Від сонячного освітлення залежить активність фотосинтезу та нагромадження цукру в коренеплодах. Для цукрових буряків найбільш придатні глибокі і родючі ґрунти; чорноземи, темно-сірі, опідзолені ґрунти та буроземи. Непридатні для них піщані та важкі глинисті, заболочені і кислі ґрунти. Краща реакція ґрунтового розчину - нейтральна або слаболужна (рН 7-8).

Під час заводської переробки буряків на цукор залишається до 90% від маси буряків жому (вилугувана стружка). Так, при урожаї коренеплодів цукрових буряків, - 250 ц/га маємо до 225 ц свіжого жому. Його згодовують худобі сирим, сухим та відпресованим. Крім того, при переробці буряків одержують мелясу, яку використовують у спиртовому та кондитерському виробництві, на корм худобі, для виготовлення гліцерину і кормових дріжджів. Нарешті, після очищення соку буряків залишається дефекаційна грязь (суміш крейди і органічних речовин), яку використовують як добриво.

Найбільше цукрових буряків сіють у Лісостепу в таких областях, як Вінницька, Черкаська. Київська, Тернопільська, Полтавська, Сумська та Хмельницька. На незначних площах вирощують у південних областях України та на Поліссі.

Цукрові буряки - дворічні рослини. На першому році життя вони утворюють потовщений корінь (коренеплід) і розетку з 50-90 прикореневими листками. На наступний рік висаджений коренеплід утворює спочатку розетку листків, а потім квітконосні пагони, на яких формується насіння. Це перехреснозапильна культура.

Плід цукрових буряків - коробочка. При достиганні плоди зростаються, утворюючи супліддя - клубочки з 2-6 і більше насінинами. В плоді одноросткових буряків одна насінина. Листки у буряків серцеподібної форми і ростуть швидше, ніж коренеплід.

Корені дорослої рослини на першому році життя вкриті довгими кореневими волосками (до 30 мм), проникають на глибину до 2,5 м. Центральний корінь в міру росту потовщується і перетворюється на коренеплід. Маса коренеплоду дорослої рослини становить 500-800 г. і більше. Форма його конічна, видовжена, дещо здавлена з боків. В ньому розрізняють головку, шийку та справжній потовщений корінь. Найбільше цукру нагромаджується в шийці та тканинах справжнього кореня.

Для проростання насіння буряків потребує вологи 120-160% від маси клубочків. Проростає воно при температурі плюс 2-5°С, а сходи з'являються через 18-20 днів. Оптимальна температура для проростання та доброго росту близько 20°С. У холодну весну проростання насіння затримується, сходи з'являються ослаблені і більше пошкоджуються шкідниками та хворобами.

Починають сіяти буряки тоді, коли ґрунт на глибині 5-10 см прогріється до 5-6°С.

За період розвитку цукрові буряки проходять такі фази: з'явлення сходів, або фаза вилочки (це період, коли на поверхні ґрунту починають зеленіти сім'ядолі); вкорінення сходів і формування першої пари справжніх листочків; линяння кореня і утворення коренеплоду; максимальне наростання коренеплоду; найбільш інтенсивне нагромадження сухих речовин і цукру; період спокою; відростання кореневої системи і листків після садіння насінників; стебло-утворення; цвітіння; зав'язування і наливання насіння; достигання.

Вегетаційний період цукрових буряків у перший рік життя триває від 150 до 170 днів, а на другий - 100-130 днів.

Найбільш придатні для цукрових буряків багаті на поживні речовини структурні чорноземи. Але при високій агротехніці та відповідному доборі сортів високі врожаї їх вирощують у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Непридатні для них піщані ґрунти через незначний вміст поживних речовин та важкі глинисті, що утруднюють появу сходів і ріст коренів, а також кислі заболочені й засолені ґрунти. Оптимальна реакція ґрунту - нейтральна або слабо-лужна.

2. Інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків

Цукрові буряки вимогливі до умов вирощування. Правильний добір попередників - один з найбільш ефективних заходів підвищення їх врожайності та якості. В зоні достатнього зволоження кращим попередником цукрових буряків є озимі, які висівали після багаторічних трав одного року використання, їх також розміщують після озимих, які висівали по удобрених гноєм зайнятих парах або після зернобобових.

У південних і південно-східних районах Лісостепу цукрові буряки розміщують після озимих, що висівали по чистих і ранніх зайнятих парах або після зернобобових.

На Поліссі цукрові буряки сіють після озимої пшениці, яку розміщували після конюшини, люпину, гороху. У посушливих степових районах їх вирощують після озимої пшениці, яку висівали по чистих парах.

Цукрові буряки в сівозміні повинні повертатися на те саме поле не раніше як через 3-4 роки. В структурі посівних площ вони займають до 20%.

Вони є добрим попередником інших культур сівозміни (ярої пшениці, ячменю, бобових, кукурудзи).

На полях, де вирощуватимуть цукрові буряки, проводять поліпшену або напівпарову систему зяблевого обробітку ґрунту і весняну передпосівну підготовку ґрунту. Як додаткові прийоми для нагромадження вологи в ґрунті проводять снігозатримання.

Поліпшений спосіб основного обробітку ґрунту складається з двох лущень стерні та глибокої зяблевої оранки. Перше лущення виконують вслід за збиранням озимої пшениці дисковими лущильниками ЛДГ-15 в два сліди на глибину 6-8 см, а через два тижні - друге лущення на глибину 12-14 см лемішними лущильниками ППЛ-5-25 або ППЛ-10-25 в агрегаті з важкими боронами. На дуже ущільнених ґрунтах добра якість лущення досягається при застосуванні БДТ-7 або БД-10, а замість другого лемішного лущення застосовують плоскорізний обробіток культиваторами-плоскорізами КПШ-5 та КПШ-9 на глибину 12-14 см в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Злущене поле в міру з'явлення бур'янів обробляють культиваторами КПС-4 один-два рази на глибину 8-10 см або дисковими лущильниками.

Після внесення органічних та мінеральних добрив проводять зяблеву оранку на глибину 28-30 або 30-32 см в кінці вересня або в першій половині жовтня звичайними чи двох'ярусними плугами.

Поліпшений спосіб зяблевого обробітку ґрунту найбільш ефективний в зонах нестійкого та недостатнього зволоження,

В зоні достатнього зволоження на полях з підвищеною засміченістю однорічними бур'янами застосовують напівпаровий зяблевий обробіток, який включає лущення стерні в два сліди дисковими лущильниками ЛДН-10, ЛДГ-15 або дисковими боронами на глибину 6-8 см та оранку в середині серпня на глибину до 30-32 см в агрегаті з зубовими боронами. В міру випадання опадів та з'явлення бур'янів зоране поле обробляють важкими боронами 1-2 рази або культиваторами в поєднанні з боронами.

При засміченні полів кореневищними та коренепаростковими бур'янами в системі зяблевого обробітку ґрунту застосовують гербіциди.

Весняний обробіток складається з закриття вологи, вирівнювання та передпосівного обробітку. Для цього використовують агрегати, що складаються з важких зубових борін ЗБЗТС - 1,0 в передньому ряду і посівних ЗПП-0.6А або райборінок З-ОР-07 в другому ряду. Вирівнюють поверхню ґрунту агрегатом, що складається з шлейф-борін ШБ - 2,5 і борін ЗБП-06А.

Для передпосівної культивації застосовують культиватори УСМК-5.4А та УСМК-5,4Б. Культивацію ґрунту перед сівбою проводять під кутом 2-3° до напрямку сівби. Під передпосівну культивацію вносять гербіциди.

Цукрові буряки потребують родючих ґрунтів. Добрива вносять під зяблеву оранку (основні удобрення), в рядки під час сівби (рядкове) та в підживлення під час вегетації. Система удобрення передбачає використання під цукрові буряки органічних і мінеральних добрив.

Найбільших приростів врожаю досягають тоді, коли в основному удобренні разом з мінеральними вносять органічні добрива, особливо гній. В передових господарствах для того, щоб мати високі врожаї, гній вносять під цукрові буряки з розрахунку 30-40 т/га. Крім гною, під глибоку оранку вносять різні компости (15-40 т/га), гноївку (5- 6 т/га), курячий послід (10-12 ц/га). На ґрунтах з підвищеною кислотністю разом з гноєм застосовують вапняні добрива. Для цього можна використовувати дефекаційну грязь. З азотних добрив, що вносять навесні, ефективніші аміачні добрива (аміачна селітра, сульфат амонію) та натрієва селітра.

Добрива також вносять під час сівби. В рядки вносять азотні, фосфорні та калійні добрива в гранульованому вигляді з розрахунку 10-15 кг/га діючої речовини. Рядкове удобрення забезпечує рослини поживними речовинами в перші періоди розвитку.

Підживлюють буряки 2-4 рази за період вегетації з розрахунку 20-30 кг/га діючої речовини. Перший раз підживлюють відразу після з'явлення сходів, вдруге - після перевірки. До змикання рядків можна провести ще 1-2 підживлення залежно від стану рослин. Для підживлення використовують мінеральні добрива, перегній, гноївку, попіл, пташиний послід.

Для сівби, як правило, використовують дражоване одноросткове насіння. Висівання його сівалками точного висіву забезпечує більш точний висів при понижених нормах, сприяє з'явленню рівномірних сходів, зниженню затрат праці на вирощування врожаю (на 13-21%), а також підвищенню врожайності та цукристості коренеплодів. Сіяти буряки треба відразу після передпосівної культивації у ґрунт, прогрітий до 6-8°С. Глибину загортання насіння встановлюють залежно від погодних умов І механічного складу ґрунту. Найчастіше насіння загортають на глибину 3-4 см.

Норма висіву насіння цукрових буряків багаторосткових сортів при схожості не менш як 75% має бути 30-35 кг/га. При сівбі одноростковим насінням - 10-12, а при пунктирній сівбі - до 6-8 кг/га.

Сіють буряки пунктирними і комбінованими сівалками ССТ-12А або ССТ-12Б з міжряддям 4й см, вносячи одночасно добрива. Разом з сівбою або слідом за нею можна провести коткування важкими або середніми кільчасто-шпоровими котками.

Велике значення має система догляду за рослинами, яка передбачає створення умов для максимального використання опадів під час вегетації та необхідної густоти насадження, правильне і своєчасне проведення підживлення, боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин.

Широко застосовують до- і післясходове боронування посівів легкими сітчастими боронами. Якщо до появи сходів утворюється ґрунтова кірка, її знищують буряковими культиваторами з ротаційними робочими органами або ротаційними мотиками.

Після появи сходів буряків неглибоко (4-5 см) розпушують ґрунт у міжряддях культиваторами УСМК - 5,4 або УСМК - 5,45. Як тільки з'явиться перша пара справжніх листочків, сходи проріджують.

Страницы: 1, 2


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы