Меню

Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, доклады, курсовые работы, рефераты бесплатно, реферат, рефераты, рефераты скачать, Рефераты бесплатно, большая бибилиотека рефератов, и многое другое.


  Інноваційні стратегії

Інноваційні стратегії

Зміст


Тема 1: Основні поняття інноваційного менеджменту

Тема 2: Організаційні структури та фактори впливу інноваційного менеджменту

Тема 3: Вибір організаційних форм інноваційної діяльності

Тема 4: Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп

Тема 5: Інноваційні стратегії

Тема 6: Види інноваційних стратегій

Тема 7: Стратегії в сфері масового виробництва

Тема 8: Стратегії фірм-патієнтів

Тема 9: Стратегії. Інноваційна роль експлерентів

Тема 10: Стратегії в сфері малого не спеціалізованого бізнесу

Тема 11: Міжнародні донорські організації, як суб'єкти інвестування інноваційних проектів

Тема 12: Завдання і основні прийоми експертизи та інноваційних проектів

Тема 13: Економічна ефективність інноваційних проектів

Витяг з робочої програми

Список рекомендованої літератури

Тема 1: Основні поняття інноваційного менеджменту


1.                Управління нововведеннями - новий напрямок у менеджменті

Сучасний менеджмент неможливий без управління грошовими потоками та знаннями людини. Тому останнім часом набули поширення такі напрямки як:

Ø    інвестиційний менеджмент;

Ø    інноваційний менеджмент.

Використання знань людини, застосування ідей, які виникають внаслідок НТП сучасними менеджерами можливо на будь-яких ділянках роботи від підрозділу до всієї країни.

Дисципліна інноваційного менеджменту вивчає економічні, організаційно-управлінські, соціально-психологічні фактори, що впливають на інноваційні процеси, а також найефективніші форми організації цих процесів.

Інноваційний менеджмент – це сукупність засобів, методів, форм управління інноваційним процесом.

2.                Термінологічний апарат в інновації

В світовій економічній літературі “інновація” інтерпретується як перетворення потенційного НТП в реальний.

Розглянемо декілька варіантів визначень інновацій.

П. Твіст – процес в якому винахід або ідея отримують економічні зміни.

Ф. Міксон – це сукупність технологічних, виробничих, комерційних міроприємств, що призводить до появи на ринку нових і покращених промислових процесів і обладнання.

Б. Санто – це такий суспільно-технічно-економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів призводить до створення кращих за своїми властивостями виробів та технологій.

Шумпетер – це нова науково обґрунтована комбінація виробничих факторів, що мотивується підприємницьким духом.

Таким чином інновація є наслідком інноваційної діяльності. Аналіз різних визначень приводить до того, що специфічний зміст інновації складають зміни, а головною функцією інноваційної діяльності є функція змін.

Шумпетер налічує 5 типових змін:

1.                випуск нового продукту, або відомого продукту нової якості (Фанта лимон).

2.                впровадження нового методу (доїння молока) виробництва.

3.                проникнення на новий ринок збуту (йогурт).

4.                отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів (Мівіна).

5.                організаційна перебудова (об'єднання).

3. Циклічність розвитку. Концепція великих циклів

Розвиток як філософська категорія, яка передбачає безперервне коливання ділової активності, екстенсивного і інтенсивного темпу росту, це своєрідна аксіома.

Циклічність – це рух від однієї макроекономічної рівноваги до другої.

Епіцентром циклічного руху є криза, в якій поєднуються мета та імпульс росту економіки. Криза утворює вихідну базу для нових капіталовкладень і нововведень з тим щоб відтворити не тільки докризовий рівень прибутку, а й забезпечити його зростання.

Зобразимо циклічність розвитку

4. Загальна модель інноваційного процесу

Інноваційний процес – це процес перетворення наукового знання у фізичну реальність, який здійснюється у просторі та часі і складається з таких стадій:

виникнення ідеї, фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, технічні розробки, дослідне виробництво, масове виробництво, споживання.

Терміни інновація і інноваційний процес близькі але не однозначні.

Інноваційний процес пов'язаний із створенням, освоєнням та розповсюдженням інновації.

Обов'язковою властивістю інновації є науково-технічна новизна, виробниче застосування та комерційна цінність.

Розрізняють три логічних форми інноваційного процесу:

1.                простий внутрішньо організаційний.

2.                простий між організаційний.

3.                розширений.

1 – не є предметом купівлі-продажу. Все для себе.

2 – ми виробили, а хтось придбав.

3 – безліч споживачів, виробників.


Зобразимо в табличній формі етапи інноваційного процесу та типи нововведень.

Нововведення


Види діяльності

НДР

ДКР

Застосування

Виконання

Фунд.

Прикл.

Тех.-техн

Комерц.

В-во

Спожив.

Удоскон.

Модерн.

Результати

Навч. наукові знання

Нові знання

дослідж. ринку

Зручний для комерц. використ.

Технічна зміна в-ва

Техно-логічна зміна

Якісний виріб

Моди-фікація

Етапи інноваційн. процесу

НАУКОВИЙ

ТЕХНІЧНИЙ

ТЕХНОЛОГІЧ.

ЕКСПЛУАТ.

Типи нововведень

Базовий

Прикладний

Поліпшення

Модифікація

Оцінка нововведень

Істотні

Неістотні


Тема 2: Організаційні структури та фактори впливу інноваційного менеджменту

1.                 Організаційні структури інноваційного менеджменту

Організаційні структури інноваційного менеджменту – це організації які займаються інноваційною діяльністю, науковими дослідженнями та розробками.

Наукова організація – це організація для якої наукові дослідження і розробки є основним видом діяльності:


Сектор науки

Зміст

Державний

Організації міністерств і відомств, що забезпечують управління державою та задоволення потреб суспільства в цілому. Безприбуткові організації повністю або в основному фінансовані урядом. Ці організації обслуговують вище перелічені відомства (своєрідні державні фонди).

Підприємницький

Всі організації і підприємства основна діяльність яких пов'язана з виробництвом в цілях продажу. Приватні безприбуткові органіці. (обслуговують ці комеційні організації

Вища освіта

Науково-дослідні сектори, вузи.

Приватний безприбутковий

Професійні спілки, різні об'єднання, асоціації, фонди.

 

Венчурні фірми являють собою самостійні, невеликі фірми, що спеціалізуються на дослідженнях розробках, виробництві нової продукції.

Вони працюють на етапах росту і насичення винахідницької діяльності і дещо спадаючої активності наукових досліджень. Створення венчурних фірм передбачає наявність компонентів:

1.                 інноваційної ідеї

2.                 суспільної потреби в реалізації цієї потреби

3.                 ризикового капіталу для фінансування.

Венчурне фінансування здійснюється в двох основних формах:

1.                придбання акцій венчурних фірм

2.                надання кредиту.

Особливості:

1.                дольова участь;

2.                безпосередня участь у фінансовій сфері;

3.                кошти на довгостроковий термін.

2 види:

1.                вагомий ризиковий бізнес;

2.                внутрішній ризиковий структурний підрозділ великих корпорацій.

2. Фактори, що сприяють або не сприяють інноваційній діяльності

1.                недовіра менеджерів до висунутих ідей;

2.                необхідність великої кількості узгоджень нових ідей;

3.                негативні рішучі наслідки;

4.                суцільний контроль за кожним кроком новатора;

5.                виникнення у вище стоячого керівництва “синдрому всезнаючих експертів”;

6.                нестабільна економічна і політична ситуація.

Фактори, що підтримують новаторство:

1.                надання необхідної свободи при розробці інновацій. Забезпечення необхідними ресурсами і обладнанням.

2.                проведення дружніх дискусій стосовно предмету досліджень

3.                підтримка ефективних зв'язків з колегами.

Фактори, що підсилюють інновації:

1.                підтримка прагнення працівників постійно вчитись;

2.                можливість вільно висловлювати власну думку;

3.                надання змістовної ділової інформації, навіть якщо вона негативна;

4.                проведення регулярних нарад робочих груп.

Тема 3: Вибір організаційних форм інноваційної діяльності


1.                Формування інноваційної діяльності

Різноманітність внутрішніх та міжфірмових організаційних форм інноваційної діяльності на державному, регіональному, галузевому, муніципальному рівні є однією з важливих особливостей інноваційного ринку на сучасному етапі.

Інноваційна активність у великих і дрібних організацій розрізняються в залежності від їх цілей та стратегічної мети. Це обумовлює множинність організаційних форм інноваційної діяльності: від фірм-інкубаторів до створення різних альянсів, від локальних вдосконалень до міжнародної інтеграції. Для забезпечення неперервності новаторських ідей керівниками організацій наридається велике значення тінізації рольових функцій спеціалістів в інноваційній діяльності.

В залежності від приналежності організації до того чи іншого корпоративного рівня діяльності визначаються завдання, ділові горизонти та розподіл ризиків за інноваційними проектами. До різних форм внутрішньо-фірмових організаційних утворень відносять:

Ø    гуртки якості (Японія)

Ø    тимчасово-творчі колективи

Ø    цільові групи

Ризикові підрозділи створюються великими корпораціями в цілях освоєння нових технологій і являють собою невеликі автономно-керовані спеціалізовані виробництва. Діяльність корпорації може направлятись на створення нових виробів, обмін технологіями в середині фірми, підвищення самостійності підрозділів, розширення повноважень новаторів. Так для реалізації нових ідей може створюватись самостійна група.

2.                Форми малого інноваційного підприємництва

Однією з форм малого інноваційного підприємництва є створення малих фірм в рамках старих компаній (банкруцтво великих і т.д.). Інноваційною формою є утворення венчурних фірм. Для цього група спеціалістів з оригінальною ідеєю вступає в контакт з венчурними фондами. У випадку успіху ризикова фірма передає через продаж акцій ведення справ великій компанії, що зацікавлена у розширені масштабів виробництва.

Практика фондів ризикового капіталу США свідчить, що їх доходи в 10-20 раз перевищують суму вкладеного капіталу.

На теренах СНД високотехнологічні організації будують свою стратегію виживання в рамках інкубаторних програм.

3.                Науково-технічна кооперація в інноваційних процесах

Вирішення питань пов'язаних з великими технологічними проривами шляхом спільного проведення НДДКР досягається на основі програми цільового планування кооперації науково-технічної діяльності інноваційних організацій і залучених за контрактами промислових підприємств.

В рамках проектного управління створюються наукова-технічні альянси:

-                      науково-дослідні;

-                      науково-виробничі

Страницы: 1, 2, 3, 4


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы